Запорізької області районний методичний кабінет Посібник педагога-початківця Мелітополь 2012




НазваниеЗапорізької області районний методичний кабінет Посібник педагога-початківця Мелітополь 2012
страница6/8
Дата конвертации29.01.2013
Размер1.17 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8
тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється). Якщо учень був відсутній на уроках протягом вивчення теми, не виконував вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н\а (не атестований).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання (при цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня з предмета, важливість теми – тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня. Наприклад, за відсутності 1 тематичної оцінки (учень був н\а з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок з урахуванням самостійного засвоєння учнем матеріалу теми, за яку виставлено «н\а». Якщо учень з поважної причини був відсутній на заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише одну тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці «І семестр» має стояти запис - «н\а».

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Але підвищення семестрової оцінки учнями:

- 9-х класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;

-10-11-х класів - не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою «За особливі успіхи у навчанні» та срібною «За успіхи в навчанні» медалями.

Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи (надпис «Твір» над датою не робиться). У 9-11 класах оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці після проведення уроку, на якому було задано домашній твір і проведено інструктаж щодо його виконання (на сторінці журналу вгорі робиться запис «Домашній твір»).

Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці - «Напам'ять»), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам'ять виставлення найближчої тематичної.

Контрольні роботи. Зошити для контрольних робіт

Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити (для кожного предмета), що зберігаються протягом навчального року, в загальноосвітньому навчальному закладі.

Кожен учень пише контрольну роботу з теми лише один раз. Усілякі переписування порушують вимоги нормативних документів. Контрольні роботи перевіряються в усіх учнів і виставляються в журнал у відповідній колонці з числом. У разі відсутності учня на контрольній роботі в колонці ставиться «н».

Контрольні роботи, що визначають рівень знань, умінь та навичок учнів можуть проводитися у письмові формі (к/р, тести, адміністративні контрольні зрізи,) тому необхідно створювати всі умови для неупередженого оцінювання учнів із предмету.

Кількість і призначення учнівських зошитів

1. Для контрольних робіт з укр. літератури та укр. мови - окремі зошити.

2. Кількість робочих зошитів з укр. літератури - по 1 у всіх класах;

з укр. мови - по 2 у всіх класах.

3. Зошити для контрольних робіт зберігаються в школі протягом усього навчального року.

Порядок перевірки письмових робіт

1. Оплата за перевірку робочих зошитів здійснюється відповідно до п. 37 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», затвердженої наказом МОН України від 15.04.1993 № 102.

2. Оцінку за ведення зошита з укр. мови і літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

Орфографічний режим

1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом, для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець.

2. Між класною і домашньою роботою пропускають 2 рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

3. Дату класної, домашньої чи контрольної роботи у 5-9 класах записують так: у 1 рядку дату записують словами, а в 2 - вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:

Перше вересня Класна робота У 10-11-х класах у робочих зошитах дату зазначають цифрою на полях.

У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записуються дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота

Перше жовтня Усна народна творчість

4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.

5. Зразок підпису зошита

Зошит Зошит

для робіт для контрольних робіт

з української мови з української літератури

учня 8-А класу учениці 8-Б класу

ГЗОШ І-ІІ(ІП) ступенів № 8 Горлівського НВК№ 12

Іванова Івана Петренко Ірини

Необхідно звернути увагу на той факт, що зошити для контрольних робіт повинні знаходитися в навчальному закладі і не підлягають винесенню з нього. Після проведення контрольної роботи з мови обов»язково проводиться корекційна робота (робота над помилками).

Тематичне оцінювання знань учнів.

Кожному учню виставляється оцінка за тему, на виставлення якої враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. У разі не атестації учня робиться відповідний запис: Н/А. При цьому проведення окремої тематичної атестації (якщо тема поділена на підтеми) при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається. Тематична оцінка не підлягає коригуванню!

Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу з надписом І семестр, II семестр. При формуванні семестрової оцінки учитель спирається на тематичні оцінки учня, враховуючи динаміку особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту.

Якщо учень був відсутній на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки ставиться: Н/А.

Семестрова оцінка підлягає коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом СКОРИГОВАНА поруч з колонкою І СЕМЕСТР, II СЕМЕСТР. Ця колонка відводиться обов'язково, навіть, якщо відсутні учні, які виявили бажання її коригувати. У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки звертаються до керівника ЗНЗ із заявою про проведення коригуючого оцінювання, в якій мотивують причину та необхідність її проведення.

Перездача відбувається у присутності комісії у п'ятиденний термін. Завдання повинні охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання відбувається у письмовій формі, та зберігається протягом року.

Якщо ж учневі не вдалося покращити свій бал, то запис у колонку СКОРИГОВАНА не виставляється.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з написом РГЧНА без зазначення дати та не раніше , ніж через три дні після виставлення оцінки за II семестр. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових та скоригованих семестрових балів.

Учнівські робочі зошити

Дуже гострою залишається проблема ведення робочих зошитів учнями. Головною метою навчання учнів у школі є формування в них життєвих компетентностей. Тому виконання учнями домашніх завдань стає необхідною умовою формування в них стійких навичок самоосвіти.

Оцінка за ведення зошитів з української мови та літератури виставляється до класного журналу щомісяця. Досвід показує, що краще виставляти оцінку перед тематичним оцінюванням, але не менш ніж один раз на місяць. При цьому до уваги береться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів. Оцінка за зошит впливає на оцінку за тему. За самостійні поточні письмові роботи оцінка може виставлятися до журналу не всім (відсутнім) учням.

Особливості викладання окремих тем, програм

(складові результативного уроку)


Мета нашого семінару - застерегти вчителів-початківців від найчастіших помилок, які трапляються під час планування та проведення уроків і разом з цим поглибити уявлення вчителів про планування сучасного уроку мови, літератури, історії.

Петербурзький вчитель Євген Ільїн зазначає: «Основа основ роботи вчителя – старанна підготовка до уроку, чітко розписаний конспект уроку, його план. Без цього неможливе справжнє народження уроку».

Л.Мірошниченко пропонує такі етапи роботи вчителя-словесника:

1) аналіз навчальних програм

На цьому етапі вирішується головне - скільки уроків буде заплановано на вивчення певного твору. Буває, вчителю важко визначити цю кількість, коли твір великий за об'ємом, або коли вчитель вперше зустрічає твір і у нього немає досвіду.

2) розподіл навчального матеріалу за темою чи розділом;.

3) укладання календарно-тематичного планування;

4) визначення теми уроку;

5) формулювання освітньої, виховної, розвивальної мети уроку;

6) відбір змісту навчального матеріалу уроку;

7) розробка структури уроку, з 'ясування його типу та відповідних методів та прийомів навчання;

8) добір дидактичних засобів уроку (підручники, посібники, відеофільми, комп 'ютерні програми, репродукції картин, фонозаписи тощо);

9) продумування форми проведення уроку;

10) запис плану чи конспекту уроку.

Припустимо, що вчитель зробив відповідне календарно-тематичне планування і підійшов впритул до підготовки уроку. Що перше? Це визначення теми.

Ось що пише у своїй «Методиці літератури у термінах і поняттях» Тетяна Чередник:

«Тема уроку головна проблема уроку, розв 'язання якої допоможе реалізувати мету уроку. Формулювання теми уроку, що пропонується учням, істотно відрізняється своїм завданням від тем програми. Тема уроку має бути оформлена художньо, оскільки з моменту її запису на дошці починається творче спілкування вчителя з учнями».

Важливо, щоб тема уроку була яскравою, такою, щоб спонукала б до роздумів. Так, замість стереотипного «Сьогодні ми розпочинаємо вивчення творчості Г. Квітки-Основ»яненка», вчитель може оголосити таку тему: «Батько української прози», що вже сама по собі привертає увагу. Тема повинна бути лаконічною, емоційною та має висловлювати сутність уроку.

Зазвичай тема оголошується самим учителем на початку уроку. Але можна її повідомити у в середині, і наприкінці його.

"Формулювання теми має стосуватися безпосередньо фактичного матеріалу уроку і не зводитися до сенсаційного звучання. Тому, підкреслимо, робота з темою - одна з навчальних ситуацій уроку і є зразком художнього стилю мовлення. Читаючи або слухаючи її формулювання, вдумуючись у значення кожного її слова, учні збагачуватимуть своє писемне й усне мовлення. Вони навчаться точно висловлювати власні думки, складати плани до письмових робіт, добирати заголовки до прочитаних розділів книжки, краще розуміти теми й шляхи їх розкриття під час написання творів ", - вважає Л.Ф. Мірошниченко.

Як визначити мету уроку? Л.Мірошниченко пропонує на етапі підготовки до уроку знайти відповіді на такі запитання:

1. Чого має навчити учнів цей урок?

2. Як допоможе навчальний матеріал уроку розвивати вміння та навички учнів?

3. Як вплине на погляди, переконання, почуття учнів, над чим примусить їх замислитись?

4. Яке значення цього уроку в загальному процесі освіти й виховання учнів? Коли мета сформульована, звертаємо увагу, чи відповідає тема поставленій меті. Як реалізується поставлена мета на даному уроці?

Потребує уваги вчителя й правильне формулювання мети уроку. Неправильно сказати: "Ознайомити учнів із життям та творчістю Лесі Українки", бо слово «ознайомити» має значення "назвати і представити когось комусь". Краще це слово замінити більш влучними словами - пізнати, простежити, розкрити, показати, опанувати, осягнути, збагнути, вчити, підвести до розуміння. Наприклад: «Простежимо і спробуємо зрозуміти життєвий і творчий шлях Лесі Українки». Таке визначення мети дає можливість вчителеві звернутися не тільки до репродуктивного, а й до евристичного, пошукового методів роботи на уроці.

Початок уроку. Український методист Б. Степашин зауважує: «...на початку будь-якого уроку, а особливо літератури бажаний сильний естетично-емоційний подразник. Це може бути ліричний вступ вчителя, ілюстрування рідкісної фотографії, показ старовинної книги, ознайомлення учнів з прототипом художнього образу, бувальщина або літературний анекдот».

Логіка уроку: ланцюжок навчальних ситуацій, або етапи уроку, план уроку, структурні елементи уроку.

Структура уроку залежить від його типу та змісту. Учитель сам визначає порядок навчальних ситуацій. Але на відміну від уроку мови, якому притаманна стала структура, урок літератури принципово є відкритим до змін в процесі його реалізації, під час діалогу між художнім текстом, учнем та вчителем. В ньому повинна бути закладена можливість зміни сценарію уроку в залежності від ситуації, можливість імпровізації з боку вчителя.

Складаючи план уроку, вчителеві треба відповісти для себе на такі запитання:

  • Як оволодіти увагою в класі на початку уроку?

  • Чи перевірятиме вчитель домашнє завдання так, щоб така перевірка була органічною і логічною?

  • Скільки часу уроку буде відведено для відповідей учнів, а скільки для самого вчителя?

  • За допомогою яких засобів буде презентуватися новий матеріал? Буде чи не буде використовуватися на уроці наочність? Чи не буде вона підміняти собою літературу?

  • Як буде реалізовуватися принцип самостійності учнів?

  • Хто буде узагальнювати навчальний матеріал і робити основні висновки?

Слід продумувати часову узгодженість етапів уроку. Наприклад, в 5 класі вчитель може для себе запланувати 8 хв. уроку, для учнів – 10 хвилин, для роботи з дошкою (художнім текстом, підручником тощо) – 20 хвилин, для роботи з дошкою – 4 хвилини, з наочністю – 3 хвилини. В середніх класах варто більше часу приділяти читанню, а саме читанню вголос. Серед прийомів: індивідуальне, хорове, виразне читання, читання під музику з коментарем, читання "ланцюжком" тощо.

В 11 класі, де домінуючою є інша мета (вміння аналізувати художній твір), вчитель для учнів запланує 25 хвилин уроку, для себе - 7 хвилин, для книжки - 5 хвилин, для роботи з дошкою - 5 хвилин, для роботи з наочністю - 3 хвилини.

Головна частина уроку.

Як зазначено в чинних програмах з літератури, головним об'єктом будь-якого уроку літератури є художній твір. Адже урок літератури повинен бути уроком не історії літератури, а уроком знайомства з художнім текстом. Що повинен з ним робити вчитель? Первинною операцією є аналіз художнього твору. Це поняття Т.Чередник у «Методиці літератури в термінах і поняттях» зазначає: «Аналіз художнього тексту процес аналітичного читання твору, в результаті якого відбувається умовний розподіл цілісного художнього твору на складові частини та елементи. Аналіз внутрішньої структури кожного елемента тексту допомагає осягнути твір як художньо-естетичну єдність. Аналіз художнього тексту передбачає здійснення таких розумових операцій, як порівняння, зіставлення, узагальнення, синтез.

Прийоми аналізу художнього твору:

1) повторне перечитування окремих епізодів, сцен твору;

2) порівняння;

3) зіставлення: а) елементів художньої структури одного і того самого твору;

б) творів, близьких за характером, сюжетом, образами, проблемами, способами типізації дійсності;

в) твору з життєвими фактами, котрі покладені в його основу;

4) переклад словесних художніх образів мовою суміжних мистецтв (малюнок, музичні асоціації тощо);

5) узагальнення.»

Домашнє завдання.

"Донині в методичній літературі остаточно не з'ясовано, чи повинні учні виконувати домашні завдання з літератури. Учених турбує, чи не відіб'є примусове читання програмових текстів любові до книжки. ... Щоб такого не трапилося, на ваше глибоке переконання, саме читання художніх текстів було і залишається головним домашнім завданням з літератури. Воно сприяє успішному виконанню таких завдань на уроці: аналізу художнього тексту, складанню планів, тез, відгуків; засисанню письмових робіт різних типів; роботі з цитатами; вивченню тексту напам'ять. Завдяки вдумливому читанню самостійна робота учнів розвиває пошуковий, творчий, дослідницький характер", - вважає Л.Ф. Мірошниченко.

Рекомендації педагогам у роботі з обдарованими дітьми


1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі.

4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми.

1. Бути доброзичливим і чуйним.

2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.

3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

4. Мати широке коло інтересів.

5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей.

6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.

7. Мати живий та активний характер.

8. Володіти почуттям гумору.

9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.

10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.

11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.

12. Володіти емоційною стабільністю.

13. Уміти переконувати.

14. Мати схильність до самоаналізу.
1   2   3   4   5   6   7   8

Похожие:

Запорізької області районний методичний кабінет Посібник педагога-початківця Мелітополь 2012 iconМетодичні рекомендації нмц пто у Луганській області щодо організації роботи в навчальних закладах профтехосвіти з відзначення 70-річчя від дня створення підпільної молодіжної організації «Молода гвардія»
Молода гвардія [Текст]: навчально-методичний посібник / укл. В. О. Тіханова. – Луганськ: нмц пто у Луганській області, 2012. – 112...

Запорізької області районний методичний кабінет Посібник педагога-початківця Мелітополь 2012 iconВідділ освіти Тальнівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Тальнівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Лещенко Майя Іванівна Портретна галерея українських письменників Матеріал схвалений методичною радою школи, протокол від 11. 01. 2008 р. №1 Зміст
Алфавітний покажчик портретів найвідоміших українських письменників

Запорізької області районний методичний кабінет Посібник педагога-початківця Мелітополь 2012 iconНавчально-методичний посібник Харків- 2007
Атемасова Т. А. Навчально-методичний посібник за курсом “Теоретичні основи охорони фауни”. –Х.: Харківський національний університет...

Запорізької області районний методичний кабінет Посібник педагога-початківця Мелітополь 2012 iconНавчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки України
Л22 Економічна історія. Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 68 с

Запорізької області районний методичний кабінет Посібник педагога-початківця Мелітополь 2012 iconСоціологія навчально-методичний посібник
Соціологія: Навчально-методичний посібник (для студентів 3 курсу заочної форми навчання всіх спеціальностей академії). Авт.: Бєлова...

Запорізької області районний методичний кабінет Посібник педагога-початківця Мелітополь 2012 iconНавчально-методичний посібник для підготовки до олімпіади
Коваленко Л. В., Андронік Л. Й., Третьякова Л. Ю. Репетитор з російської мови та літератури. Навчально-методичний посібник для підготовки...

Запорізької області районний методичний кабінет Посібник педагога-початківця Мелітополь 2012 iconІнформ №3(68)2012 Інформаційно-методичний вісник для професійно-технічних навчальних закладів Сумської області
...

Запорізької області районний методичний кабінет Посібник педагога-початківця Мелітополь 2012 iconCourse unit title
Вербінська Г. М. Уроки астрономії: навчально-методичний посібник. – К.: Шк світ, 2010. – 128 с

Запорізької області районний методичний кабінет Посібник педагога-початківця Мелітополь 2012 iconНавчально-методичний посібник „Полікультуріка: кроки до опанування культури міжнаціональної толерантності в школі та позашкільній роботі”

Запорізької області районний методичний кабінет Посібник педагога-початківця Мелітополь 2012 iconДень цивільного захисту “ Методичний посібник
Снітко М. В. – методист з безпеки життєдіяльності нмц цз та бжд миколаївської обл

Разместите кнопку на своём сайте:
dop.uchebalegko.ru



База данных защищена авторским правом ©dop.uchebalegko.ru 2013
обратиться к администрации
dop.uchebalegko.ru
Главная страница